​

​

Крім зазначених вище хвороб, існують патології інших структур – головного та спинного мозку, периферичної системи. Наприклад, нервова форма чуми викликає розлади, до яких схильні вихованці будь-якого віку та виду.

​

Безумовно, для визначення локалізації ураження потрібен огляд ветеринарного лікаря-невролога, і навіть проведення специфічного обстеження. Це простий та досить інформативний підхід. Однак для встановлення точного діагнозу зазвичай потрібно проведення додаткових тестів: магнітно-резонансної томографії – МРТ, аналізу спинномозкової рідини при підозрі на запальну природу захворювання.

Які саме дослідження потрібні для постановки точного діагнозу вирішує ветеринар-невролог під час первинного прийому у індивідуальному порядку.

​

Коли потрібна консультація невролога для тварин?

​

Приводом звернутися до фахівця можна назвати такі стани:

​

• епілептичні напади (вони належать до одних із найпоширеніших ознак необхідності професійної лікарської допомоги);

• пригніченість чи підвищена збудливість;

• розширені або звужені зіниці;

• ослаблення/посилення тактильної чи больової чутливості шкірного покриву;

• зменшення чи сильна активність рефлексів;

• хитка і невпевнена хода;

• погіршення чи втрата зору, слуху, нюху;

• тонічні чи клонічні судоми;

• парези або параліч кінцівок, сечового міхура, прямої кишки.

​

Поява патологій може супроводжуватися виникненням різних симптомів:

​

• спазмом кровоносних судин;

• погіршенням секреції та моторики шлунка та кишечника;

• змінами у поведінці та незвичній реакції на стандартні стимули;

• порушення роботи функцій залоз внутрішніх органів.

​

При виявленні ідентичних симптомів треба терміново показати свого улюбленця ветеринару-неврологу.

Варто зазначити, що у зоні ризику знаходяться певні породи, які мають вроджені схильності до захворювань, а також перенесені травми